Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Бабин Яр охоронятимуть вдень і вночі.

74 роки минуло з моменту страшних подій у Бабиному Яру. Вранці 29 вересня величезна кількість людей прийшла в парк покласти квіти та вшанувати пам'ять безвинно розстріляних. Політики, дипломати, громадські діячі, депутати, журналісти і, звичайно ж, представники всіх єврейських громад та організацій.

Після офіційної церемонії покладання квітів відбулася зустріч прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з представниками виконавчої влади, депутатами, що входять в Україно-Ізраїльську міжпарламентську комісію, а також главами єврейських організацій України. Як Почесний Консул Ізраїлю в Західному регіоні України, я теж був запрошений на дану зустріч.

Прем'єр-міністр був по-діловому різкий і налаштований дуже категорично. Такий підхід і настрій можна зрозуміти. Бабин Яр - практично сакральне місце, і не тільки для євреїв. Тільки за останній рік в цьому парку відбувалася ціла низка вандальних акцій - осквернення мінори, наруга над пам'ятниками, малювання свастики, палаючі покришки і т.п. Закрити на це очі не можливо. Прем'єр-міністр віддав розпорядження представникам МВС встановити в парку камери спостереження і постійний пост міліції.

Провокації на ґрунті антисемітизму і спроби розпалювання національних конфліктів відбуваються занадто часто і занадто явно, щоб бути просто хуліганськими витівками. Швидше за все - це чітко продумані акції, що входять «агітаційну політику» зовнішнього ворога України.

 Покласти край цим спробам і пронести пам'ять трагедії Бабиного Яру через покоління - наше сьогоднішнє завдання. За ініціативи пана Яценюка у кожній школі України теми Голокосту та Бабиного Яру будуть вивчатися на рівні з Голодомором. Цьому будуть присвячені окремі уроки. Бабин Яр - частина історії України, і наші діти повинні знати навіть такі криваві сторінки своєї історії.

Облагороджування території парку, разом з його цілодобовою охороною - також було озвучене, як одне з пріоритетних завдань. Вже найближчим часом буде оголошено конкурс для проектних організацій на кращу ідею з реконструкції парку. Планується створення музею Бабиного Яру, алеї пам'яті Праведників Миру, з яких 2450 - це громадяни України.

Зустріч була дуже діловою та продуктивною. Сподіваюся, що результати не змусять себе чекати. У наступному році буде 75 років трагедії Бабиного Яру. Планується провести захід за участю перших осіб держав, Ангели Меркель, Біньяміна Нетаньяху, представників провідних світових медіа.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. «Динамо» - «Маккабі».

Друзі, зазвичай я пишу про політику, економіку, соціальні проблеми, але сьогодні особливий пост. Тому що ввечері - ФУТБОЛ!)

І не просто футбол, а київське «Динамо» проти тель-авівського «Маккабі». Ось такий неоднозначний для мене матч, але вибір, за кого вболівати, очевидний – я фанат «біло-синіх».

Незважаючи на те, що «Маккабі» - найстаріший і найтитулованіший клуб в історії ізраїльського футболу, у «жовтих дияволів» сьогодні немає шансів.

Звичайно, домашні трибуни і підтримка глядачів можуть допомогти ізраїльським футболістам неабияк попсувати нерви динамівцям, але як українець і корінний киянин – я вірю в перемогу улюбленої команди.

Багато разів писав у скількох напрямках Ізраїль перевершує Україну – медицина, сільське господарство, оборона, освіта і т. д. Але сьогодні ми їх «зробимо». Хоча б у грі)

Початок сьогодні о 21.45. Дивимося!

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Сьогодні увага світової спільноти зосереджена на подіях у Нью-Йорку.

Сьогодні увага світової спільноти зосереджена на подіях у Нью-Йорку. Всім цікаво, що буде говорити та як буде діяти В.В. Путін, та як він буде коментувати ситуацію одразу по двох напрямках – Близький Схід та Український Схід, а схід, як то кажуть, справа тонка…

Путін обіцяє приділити увагу Україні при зустрічі з Обамою «якщо буде час». На це адміністрація Президента США завірила «збирача земель руських», що час буде. Хоча б тому, що Україна стане головною темою зустрічі.

Зрозумівши, що обминути увагою «незручні питання» не вийде, російська делегація під час виступу Президента України П.О. Порошенко просто покинула залу. Така старовинна традиція російської дипломатії – тікати від відповіді у прямому сенсі. Добре хоч, що «кузькіну мати» не обіцяли та черевиком по трибуні не колотили, а то в ГА ООН всіляко бувало, як ви знаєте…

У інтерв’ю Чарлі Роузу в програмі «60 хвилин» Путін заявив, що Росія не буде брати участь ні в яких операціях на території Сирії чи інших держав. «На сьогоднішній день ми цього не плануємо». Одразу ж додав, що співпраця з армією Асада буде розширюватися, а зброю сирійському уряду РФ поставляє на основі легальних контрактів. Ліричний відступ - буквально 2 дні тому з’явилася інформація про те, що сирійська армія передає ліванській «Хізбалла» танки російського виробництва. 75 танків Т-52 і Т-72. Як ви думаєте, звідки у Сирійської армії така кількість «зайвих» танків і по чистій випадковості - Російських?

Росія старанно формує союз РФ - Сирія-Ірак -Іран -Хізбалла. Розігравши сирійську карту, Путін зміг стати учасником однієї з найжорсткіших міжнародних криз, де Росія відіграє мало не «першу скрипку». Європі та США доведеться домовлятися, а значить змінювати ставлення до введених проти РФ санкцій (такі думки вже озвучили ряд європейських політиків - судячи з цього проросійське лобі працює непогано). Власне, на це і розрахунок - український Схід і Крим в обмін на Близький Схід.

Ситуація не проста відразу для двох глибоко не байдужих мені країн – і України, і Ізраїлю. Дуже хочеться вірити, що подібний «обмін» РФ все ж не вдасться. Один раз на розділ Польщі європейські політики «закрили очі». Всі пам'ятають, чим це закінчилося?

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Фільм Евгенія Афінеєвського «Зима у вогні»

Шановні друзі, події , що відбуваються в Україні останні півтора року, нікого не лишають байдужими. Весь світ співпереживає та слідкує за ситуацією, але телевізор та преса не можуть передати весь масштаб цієї трагедії. Той, хто бачив все своїми очами, безсумнівно зрозуміє. Письменники, режисери, фотографи своїм мистецтвом хочуть показати, ЯК на справді розвивалися події, зробити глядача їх учасником.

Ізраїльському режисеру це вдалося. Фільм Евгенія Афінеєвського «Зима у вогні» про події Майдану зайняв перше місце в міжнародному кінофестивалі в Торонто. Картина показала всьому світу патріотизм, сміливість та єдність українського народу.

Картина також отримала приз глядацьких симпатій у категорії документальний фільм, що свідчить про те, що люди хочуть знати правду про Майдан, події на Сході країни та про життя України.

Я дуже радий, що митці допомагають українцям донести їх біль ті біду до світового суспільства. Сьогодні Україна потребує допомоги, щоб перемогти ворога і відстояти свою цілісність та незалежність. Такі фільми, як «Зима у вогні» ще раз нагадують політикам та високопосадовцям про те, що події в Україні – не постановка Голівуду. Тут не прозвучить «Стоп, знято» - вбиті встануть, змиють грим, вороги обіймуться. Тут була революція, тепер війна. Кровава, страшна, реальна. І світ повинен допомогти нам зупинити агресію проти нашої країни.

За словами режисера, з 9 жовтня фільм буде доступний користувачам на сервісі Netflix.
Рекомендую подивитись.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. 74 роки минуло з моменту трагедії у Бабиному Яру.

Щорічно вшанувати пам'ять загиблих приходять представники єврейських громад та організацій, посли і дипломати, політики та громадські діячі. Так прийнято. Це «відвідини протокольного заходу». Шкода, що на цьому практично і закінчується вся увага до місця, де лише в перші дні було страчено 34000 євреїв. Просто тому, що вони євреї. Українці, цигани, військовополонені, жителі Києва ... за кілька років у Бабиному Яру тільки євреїв було вбито більше 150 000 чоловік. Для того, щоб візуалізувати цю цифру – НСК «Олімпійський» вміщує близько 70 000 людей.

Коли заходить мова про трагедію Бабиного Яру, "прийнято" з обуренням говорити про жахи нацизму і констатувати «не забудемо» і радіти, що «це в минулому». При цьому абсолютно спокійно сприймаючи той факт, що кількість міжнаціональних конфліктів, війн, терактів і вбивств на національному підґрунті в сучасному світі зростає в геометричній прогресії. Ми не помічаємо теперішнє. Не пам'ятаємо минуле. Але хочемо мати щасливе майбутнє.

Темі Бабиного Яру, Голокосту, геноциду в сучасній шкільній програмі відведено дуже мало часу. Часто цьому присвячений один урок. Якщо пощастить - екскурсія в парк і то, лише для київських шкіл. Чому? Хіба Бабин Яр - трагедія тільки єврейського народу? Хіба це не частина історії України? У книзі Анатолія Кузнєцова «Бабин яр» є такий рядок - «Можна спалити, розвіяти, засипати, затоптати, але ж залишається ще і людська пам'ять» .... Серед тих, хто прийшов вшанувати пам'ять жертв Бабиного Яру молодь можна було перелічити на пальцях. Тому що ми робимо найстрашніший злочин - забуваємо ... Не вважаємо за потрібне «заморочуватися». Це було давно, і нічого «цими жахами» забивати дітям голову.

Але хіба сьогодні проблема націоналізму, особливо антисемітизму, повністю викоренена? Так, в Україні ці проблеми не стоять занадто гостро, українці дуже толерантні і терпимі до інших націй, але, тим не менше, лише за останній рік пам'ятник Мінори плюндрували 6 разів. Останній раз його обклали автомобільними покришками, облили бензином і підпалили, намалювавши на Мінорі свастику. Я розумію, що вандали та ідіоти є скрізь, але чому про це ніде писалося? Чому ніхто не покараний? Такі епізоди не одиничні - оскверняють могили та пам'ятники, пишуть гадості на стінах синагог, Львів пару місяців тому «порадував» відкритим антисемітським мітингом ... Питання -  кому вигідні такі провокації ? Кому потрібно, щоб в Україні розпочалися «єврейські погроми»? Тільки ворогу України.

Сьогодні, коли більша частина людей України змучені й агресивні від втрат близьких, безгрошів'я та безвиході, провокації на національному підґрунті можуть зіграти роль сірника, піднесеного до порохової бочки.

Ціна таких політичних дій занадто висока. Просто нагадаю статистику - 150 000. Розстріляних.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Сьогодні євреї з усього світу відзначають Йом – Кіпур –«День спокути» чи «Судний день».

Сьогодні євреї з усього світу відзначають Йом – Кіпур –«День спокути» чи «Судний день». Цей день вважається одним із найважливіших в єврейській культурі. Йом – Кіпур – це спокута та відпущення гріхів. Євреї постяться та моляться протягом 25 годин, починаючи до заходу сонця ввечері перед Йом – Кіпуром і закінчуючи з настанням темноти в день свята. Їжа та напої в цей період заборонені, але діти до 13 років та вагітні жінки не обов’язково мають дотримуються посту.

Єврейський народ проніс свої традиції через тисячоліття. Зміг зберегти свою культуру, віру, автентичність. В день Йом-Кіпуру я хочу побажати всім Вам легкого посту, спокою та любові в вашім домі. Нехай ваші справи та вчинки несуть в світ тільки любов та турботу.

Сьогодні світ досить жорстокий. Ми дуже часто ранимо найближчих та найрідніших людей, ображаємо тим, хто знаходиться довкола нас, відповідаємо грубістю на грубість. Я хочу попросити вибачення у всіх тих, кого я образив у цьому році. Хочу побажати всім нам бути більш терплячими та добрими, прощати помилки та образи, не тримати зла.

Нехай в цей святий для євреїв день кожний із нас, незалежно від віросповідання та національності, подумає про своє життя та згадає зроблені помилки. Щиро покаймося та повірмо, що зробити світ кращим та добрішим цілком нам під силу.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Сьогодні хочу поділитися з Вами думками щодо науково-технічного прогресу України та Ізраїлю.

Доброго дня, друзі!

Сьогодні хочу поділитися з Вами думками щодо науково-технічного прогресу України та Ізраїлю. Важко не погодитися, що майбутнє людства – за інформаційними технологіями. Досвід Ізраїлю в цьому питанні встиг стати хрестоматійним.

Ізраїль - країна, яка зробила себе сама. Крихітну державу (в 30 разів менше, ніж Україна) називають батьківщиною стартапів. Тут щільність молодих технологічних компаній - як у мурашнику: щороку з'являються сотні нових цікавих проектів.

Експерти в секторі IT навіть скаржаться, мовляв: «куди не глянь, скрізь молоді компанії і роблять вони по-справжньому круті прожекти. Вибрати з них найкращі - нелегко». Waze (карти і навігація для водіїв), Wix (конструктор сайтів), BillGuard (персональна служба фінансової безпеки) - назви лише декількох додатків ізраїльських стартаперів, про які говорить весь світ. Ізраїльські досягнення в медицині говорять самі за себе:

 - Нано-ніс - діагностичний прилад, що дозволяє по повітрю, що вдихається, діагностувати різні типи раку легенів з точністю до 95%.
- Hervana - негормональні протизаплідні
- Vecoy нано-ліки - нано-пастки для вірусів, здатні захопити і знищити віруси раніше, ніж вони можуть інфікувати клітини.
Цей список можна продовжувати довго.

А чи знаєте Ви, що іноземні центри розробок компаній Apple, Microsoft та Intel вперше були побудовані саме в Ізраїлі? На сьогоднішній день тут також працюють центри дослідження і розробки компаній Google, Samsung, Alcatel-Lucent, BlackBerry.

У чому секрет успіху? Головний капітал Ізраїлю - люди. Саме завдяки могутній волі повернути на карту світу «Ерец-Ісраель». Країна виникла з нічого посеред пустелі. Уряд Ізраїлю розуміє, наскільки важливо створити в країні умови, що зможуть мотивувати людей розвиватися: конкурентна система освіти, преференції для найобдарованіших студентів, підтримка компаній у процесі науково-технічних досліджень ...

І це - в стані постійних військових дій, панове!

Вважаю, досвід Ізраїлю в сфері IT - те, що найбільш потрібно і важливо переймати в Україні.

P.S. Для розуміння ситуації, раджу прочитати книгу Дена Сенора і Сола Сінгера "Start-up nation" (в російському перекладі - «Нация умных людей»). Книга описує унікальну історію ізраїльського економічного дива і показує, як боротьба за виживання перетворюється на успішну бізнес-story.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Сьогодні я виступив на урочистому відкритті Першої україно-ізраїльської науково-практичної конференції з питань онкології, онкогематології та радіології.

Дорогі друзі!

Сьогодні я виступив на урочистому відкритті Першої україно-ізраїльської науково-практичної конференції з питань онкології, онкогематології та радіології. На жаль, останнім часом війна, політичні інтриги, економічна криза відсунули на другий план проблеми охорони здоров'я. Але немає нічого важливішого за життя і здоров'я людей. Тим паче, коли мова йде про онкологію.

На конференцію приїхало близько 60-ти учасників. Серед них – науковці, професори, лікарі-онкологи з України та Ізраїлю. Щиро радий, що українським фахівцям випав шанс перейняти безцінний досвід у своїх ізраїльських колег. Адже Ізраїль – передова країна в питанні лікування онкохворих.

Почесне консульство Ізраїлю в Україні доклало чи малих зусиль, щоб цей захід відбувся. Сподіваюся, конференція стане важливим кроком на шляху співпраці України та Ізраїлю в успішному лікуванні онкохворих пацієнтів.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Чи можливо виміряти щастя?

Сьогоднішній світ – світ соцопитувань, рейтингів та статистичних даних. Нещодавно, наприклад, соціологи спробували обчислити шкалу щастя в 29 країнах Європи, включаючи Ізраїль і Україну. Згідно з дослідженням, ізраїльтяни виявилися однією з найщасливіших націй у світі, а українці – розмістилися в середині наукового рейтингу. Серед критеріїв, які аналізували вчені, – загальна оцінка життя, емоційне благополуччя, життєвий тонус, підтримка зі сторони близьких...

Як виявилося, для країни, яка живе в стані перманентної війни, щастя – це коли не стріляють. Для благополучної і впевненої у своїх силах держави – це коли її громадяни можуть без проблем звозити дітей у Діснейленд або змотатися в Париж на шопінг.

Пам'ятаєте приказку, мовляв, все має свою ціну? Виявляється, і щастя вчені змогли обчислити в грошовому еквіваленті! Найдешевше щастя – в Ізраїлі ($4 491 на людину), а найдорожче – у Катарі ($14 609). Свої підрахунки соціологи робили, спираючись на дані Світового Банку про ВВП на душу населення.

Мені здається, що щастя не в грошах. Вище благо – це життя кожен день. Щастя для мене – це посмішки моїх дітей, мир у моїй рідній країні, можливість допомагати тим, хто цього потребує...

Радійте частіше, панове! Бути щасливим зовсім не складно. Хочеш бути щасливим – будь ним.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Нелегальна міграція.

Сьогодні питання нелегальних мігрантів стоїть перед Європою дуже гостро.

Європейські політики, відверто перебуваючи в зоні дискомфорту, намагаються загальними витіюватими фразами «загладити» проблему. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність за сотні тисяч людських життів і годувати сотні тисяч голодних ротів.

Однак, кричати «стоп», коли потяг рушив - марно. Потік сирійців вже хлинув до Європи. У нього впадають «струмочки» арабів, українців, вихідців з країн Близького Сходу і Африки. Давайте будемо чесними: якщо цей потік ще хоч скільки-небудь збільшиться, Європа захлинеться. Не врятують ні паркани, ні табори біженців, ні колючий дріт, ні безкоштовний суп. Не зможе економіка ЄС, і без того неабияк пошарпана кризою, санкціями, країнами PIGS і т.п., витримати таке навантаження.

Реагувати на ситуацію закликами «впускати всіх», не замислюючись, як цим «всім» далі жити і чим їх годувати - безоглядний популізм. Звичайно, звучить він привабливо, але насправді лише відтягує безцінний час, відведений для виходу з ситуації, що склалася.

Фотографії потонулого сирійського хлопчика розірвали свідомість світової громадськості. Але от питання: це що - перша загибла в процесі нелегальної міграції дитина? Світ не знав до цього про сотні людей, що задихнулись в товарних контейнерах? Потонулих або померлих з голоду, замкнутими в трюмах, вагонах, причепах? І це не по дорозі до нацистського концтабору, а в спробі потрапити в більш сите життя. А на дворі 21 століття. Сирія і Україна - перші «ластівки». Коли друга за величиною і розміром армії країна в світі не визнає ні кордонів, ні законів, ні моралі - про яку демократію, стабільність та права людини взагалі можна говорити?

На жаль, світ так і не створив міжнародну організацію, здатну виконати місію Ліги Націй і ООН - зробити світ більш безпечним. Економічні санкції, як ми бачимо, засіб ефективний, але не достатній. Для того, щоб вирішити проблему мігрантів, потрібен не безкоштовний суп і ліжко-місця. Потрібно думати як побудувати світовий порядок таким чином, щоб людям не доводилося тікати з рідної країни. Усувати причини, а не наслідки.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Друзі, хочу поговорити з Вами про онкологію.

Для початку - трохи статистики. Сьогодні Україна посідає друге місце в Європі за смертністю від раку. За останнє десятиліття кількість онкологічних пацієнтів у країні збільшилася на 25%. Щороку в Україні помирає близько 160 тис. онкохворих. Кожен день рак діагностують у 460 українців.

Незважаючи на нові технології та сучасні методи лікування раку, статистика смертності українців від цієї страшної хвороби залишається вкрай невтішною. Рятують менше 40% хворих.

Для того, щоб діагноз «рак» більше не звучав для українців як вирок, крім якісного обладнання та препаратів, потрібен ще й досвід роботи з цим самим обладнанням. Потрібні протоколи лікування різної симптоматики, досвід діагностування хвороби на ранніх, а отже, виліковних стадіях. У цьому плані Ізраїль - країна, у якої є чому повчитися. Ізраїльські лікарі-онкологи по праву вважаються одними з кращих у світі.

Почесне Консульство Ізраїлю всіляко сприяло організації Першої україно-ізраїльської науково-практичної конференції з питань онкології, онкогематології та радіології. Конференція відбудеться в п'ятницю, 18 вересня в конференц-залі готелю «КосмополітЪ».

Я дуже сподіваюся, що подібний обмін досвідом та практичними навичками стане хай невеликим, але все ж таки корисним досягненням у боротьбі з онкозахворюваннями в Україні.

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Всім рекомендую до прочитання статтю Посла України в Ізраїлі Геннадія Надоленка.

Доброго дня, пані та панове!

Всім рекомендую до прочитання статтю Посла України в Ізраїлі Геннадія Надоленка, присвячену нещодавньому виступу колишнього міністра юстиції Ізраїлю Йосі Бейліна на конференції в Римі. 

Безумовно, кожна людина має право на свою точку зору, свій погляд на ситуацію і власну думку. Однак, читаючи текст виступу пана Бейліна, складається враження, що людина зовсім не розуміє ситуацію, яку намагається не просто коментувати, а ще й радить, якими шляхами має бути вирішена проблема. Керуючись не зовсім зрозумілими мотивами, Йосі Бейлін абсолютно щиро запропонував розділити Україну на «дві держави для двох народів». І це з високої трибуни говорить представник країни, яка весь період свого існування веде війну за територіальну цілісність. За логікою Бейліна, конфлікт на сході України обумовлений винятково мовною проблемою «російська/українська», а такого учасника процессу, як Росія, колишній міністр просто «не помітив».

Не хочу припускати, які причини були у Йосі Бейліна для озвучення настільки неприйнятного для України сценарію, але можу сказати одне – Україна – єдина країна. З єдиним народом. Ні про які «ділення» не може бути й мови. І дуже шкода, що серед колишніх ізраїльських політиків є люди з іншою точкою зору. 

Олег Вишняков - Україна і Ізраїль. Сьогодні мені хочеться поговорити про щось світле і радісне - про братів наших менших.

 

Сьогодні мені хочеться поговорити про щось світле і радісне - про братів наших менших. Пам'ятаєте старий анекдот, коли приходиш додому, а тобі найбільше радіє собака? Тварини - наші найвірніші і найвідданіші друзі. І хочеться сказати величезне спасибі людям, які в наш божевільний час знаходять можливість думати і піклуватися про бездомних тварин, не вимагаючи нічого натомість.

Пам'ятаєте, не так давно українські ЗМІ писали про добру жінку, яка продала квартиру і переїхала з Києва в область, щоб відкрити притулок для тварин? Зараз він налічує близько 200 котів та кішок і 12 собак (!). Ще сотня кішок і кілька собак живуть у Києві в помічниці власниці притулку. До того ж, волонтери підгодовують і опікають вуличних тварин.

Радує те, що ця благородна жінка у своїй ініціативі не одна. За активної участі небайдужих громадян, у містах України відкривають і облагороджують приватні притулки, допомагають із лікуванням тварин, створюють різноманітні організації по захисту тварин. Згадайте хоча б історію про те, як у зоні АТО волонтери рятували покинутих собак і планували в найближчому часі побудувати для них притулок. Щиро захоплююся такими людьми!

Якщо говорити про Ізраїль, то в країні, починаючи з 1960-х років, існує навіть спеціальна Федерація товариств захисту тварин. Організація робить все можливе, щоб знайти будинок для кожного покинутого створіння. Аналіз «сухих» цифр говорить: щорічно в Ізраїлі відловлюють до 20 000 бродячих собак. Приблизно третину з них повертають колишнім власникам. Ще 40% передають людям, охочим прихистити тварин. Тобто, значна кількість тварин все ж таки знаходить своїх господарів!

Кажуть, по тому, як людина поводиться з братами своїми меншими, можна визначити рівень її моральних і загальнолюдських якостей. Радує, що і в Україні, і в Ізраїлі цей рівень високий.