Вчора відбувся мій черговий візит до Ізраїлю в складі групи з міжпарламентських зв'язків Верховної Ради України з Ізраїлем.

Зліва направо: Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, Народний депутат України, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль Георгій Логвинський, міністр оборони Держави Ізраїль Авігдор Ліберман.

Зліва направо: Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, спікер Кнесету Юлій Едельштейн.

Зліва направо: Надзвичайний і Повноважний посол України в Державі Ізраїль Геннадій Надоленко, Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков.

Зліва направо: Надзвичайний і Повноважний посол України в Державі Ізраїль Геннадій Надоленко, Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков, міністр алії і абсорбції Держави Ізраїль Софа Ландвер, Народний депутат України, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з державою Ізраїль Георгій Логвинський.

Зліва направо: заступник голови Кнесету, співголова депутатської групи Кнесету з міжпарламентських зв'язків з Україною Талі Плосков, Народний депутат України, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль Георгій Логвинський, Надзвичайний і Повноважний посол України в Державі Ізраїль Геннадій Надоленко , Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков.

Вважаю цей візит одним з найвдаліших і продуктивних у розвитку україно-ізраїльських відносин.

Головною подією вчорашнього дня стала новина про підписання угоди між урядами України та Ізраїлю про надання робочих місць українським будівельникам. 20 тисяч будівельників зможуть протягом року на загальних з ізраїльтянами умовах - з відповідним соціальним забезпеченням і медичною страховкою - жити, вчитися і працювати в Ізраїлі. Важливий факт: їх середня зарплата складе близько 2,5 тисяч доларів.

Обирати працівників для Ізраїлю буде спільна група українських та ізраїльських експертів на базі Державної служби зайнятості. Для того щоб подати заявку на вакансію, необхідно звернутися в будь-який обласний центр зайнятості, заповнити документи, надати медичну довідку і скласти відповідний іспит. Після цього можна сміливо вирушати на роботу в Ізраїль. На першому етапі Ізраїль надав вакансії за чотирма спеціальностями - це фахівці, які працюють з будівельними конструкціями і будівельними металами, а також плиточники і штукатури.

Також вчора відбулася маса зустрічей. Зокрема, наша група дружби, міністри, дипломати відвідали парламент Ізраїлю: зустрічалися з депутатами, відвідали пленарне засідання Кнесету. Першою нас приймала глава парламентської групи Ізраїль - Україна Талі Плосков. Пані Плосков не раз бувала в Україні, чудово знає і розуміє перспективи співпраці між нашими країнами і докладає чимало зусиль для їхньої реалізації.

Пізніше зустрічалися зі спікером Кнесету Юлієм Едельштейном, з яким ми не просто добре знайомі, а й давно дружимо. По праву можу назвати пана Едельштейна великим другом України. «Ми визнаємо цілісність України і не визнаємо ніяких утворень, що виникли на її території», - саме так озвучив спікер Кнесету позицію Ізраїлю по відношенню до України.

Зустріч з новим міністром оборони Ізраїлю Авігдором Ліберманом також була цікавою та продуктивною. За словами пана міністра, українці та ізраїльтяни знаходяться в дуже схожій ситуації, тому так добре розуміють один одного. Я впевнений, що з приходом на пост міністра оборони пана Лібермана відносини між Україною та Ізраїлем вийдуть на новий рівень. Про це свідчить те, з якою готовністю міністр відреагував на повідомлення про ізраїльські безпілотники на території окупованого Донбасу. Пан Ліберман пообіцяв нашій делегації особисто розібратися в ситуації і дати грунтовну відповідь.

Також наша група провела зустріч з Софою Ландвер - міністром алії і абсорбції, яка є частим гостем в Україні та не з чуток знає про ситуацію в нашій державі. Ми обговорили програми інтеграції репатріантів, поговорили про те, як вирішується проблема безробіття і багато іншого.

Нещодавно я розповідав про Ізраїль, як країну, в якій люди з фізичними обмеженнями можуть відчувати себе максимально комфортно, тому що міста, установи та інфраструктура пристосовані для них.

До того ж ізраїльське суспільство ставиться дуже толерантно до інвалідів. Більш того, в Ізраїлі постійно розробляють спеціальні комп'ютерні програми, які покликані полегшити життя людям з фізичними проблемами. Ізраїльські розробники вигадують гаджети для все більш широкого застосування.

Так нещодавно дві ізраїльські компанії виграли грант від компанії Google, з інноваціями спеціально розробленими для людей з обмеженими можливостями. Їх розробки спрямовані на те, щоб підвищити доступність звичайних речей для інвалідів.

Перша розробка Makeathon-in-a-box - гаджет, який дозволить людям з обмеженими фізичними можливостями управляти смартфоном за допомогою руху голови. Ну а якщо у тебе є смартфон, то весь світ фактично відкритий і доступний. Ця інновація отримала відразу два гранти - в $ 700 тис і $ 1 млн. «Makeathon-в-коробці» - шаблон для групи, яка з'єднує винахідників і людей з обмеженими можливостями, щоб вони разом працювали над пошуком інновацій для досягнення більшої доступності.

Друга програма, яка отримала грант від Google - це клавіатура, що керується рухом очей. Для її реалізації виділено грант в $ 400 тис. Вона призначена для людей з обмеженою рухливістю, які навіть не можуть використовувати в спілкуванні свій голос. Це тільки здається, що таких людей небагато, насправді їх мільйони: тільки в нашій країні про них не прийнято говорити, а в Ізраїлі їхнє життя намагаються зробити комфортнішим. Тим більше, що сучасні технології дозволяють це робити. Треба розуміти, що для людей з обмеженнями смартфон - це не просто телефон із записником, а вікно в світ і часто мало не єдиний засіб для комунікації.

Інновація прекрасна, але якщо сьогодні в Ізраїлі смартфон доступний кожному, то в Україні треба влізти в борги, щоб дозволити собі купити його. Якщо в Ізраїлі мама з дитиною може вільно під'їхати до пляжу, піти на безкоштовний майданчик, спуститися з колясочником до самої води, то навіть в Києві проїхатися центральними вулицями з візком - подвиг. Я не говорю вже про елементарні пандуси, які ставлять тільки в сучасних будинках. Ні, звичайно, в кожному переході в нас є дві гранітні смужки для спуску інвалідів. Але ви пробували хоча б поставити на нього коляску?

Доброго дня, друзі!

Сьогодні хочу розповісти про інновацію, яку запроваджує наша Укрпошта на базі ізраїльських технологій. Минулого тижня підприємство презентувало новий вид послуг - доставку посилок за допомогою безпілотних літальних апаратів.

Експериментальний запуск першого поштового дрона відбувся 1 червня в місті Буча Київської області: безпілотник здійснив доставку посилки за автоматично заданою адресою. Сам літальний апарат для цього проекту надала ізраїльська компанія Flytrex, що спеціалізується на виробництві сучасних дронів.

Літає такий «листоноша» зі швидкістю до 70 км \ год. Укрпошта планує доставляти невеликі вантажі вагою до кілограма на площі до 80 квадратних кілометрів. Для того, щоб в майбутньому скористатися цією послугою, потрібно буде просто завантажити на мобільний спеціальний додаток, вказати місце і час, в якому ви хочете забрати посилку і чекати диво-листоношу. Мультикоптер зависне над зазначеним місцем на висоті 16 метрів і спустить посилку на безпечному кабелі.

Сьогодні дрони стають частиною повсякденного життя: вони легкі, мобільні і прості у використанні, їм не страшне бездоріжжя, вони екологічно чисті. Їх використовують у багатьох сферах, починаючи від служб оперативного реагування та армії, до дитячих іграшок. Не так давно для збору інформації, мультикоптер взяла на озброєння ізраїльська армія: безпілотники будуть використовуватися підрозділами поліції замість вертольотів або разом з ними.

Літальні апарати прекрасно зарекомендували себе і в мирному житті: вони використовуються для боротьби з браконьєрами, для збору інформації під час масових заворушень, а також під час навчань рятувальних служб. В наші дні технології розвиваються семимильними кроками і норми суспільства споживання міцно вкоренилися в житті будь-якої людини. Добре це чи погано - питання риторичне, але так є. Сьогодні можна повноцінно жити, не виходячи за межі офісу або будинку: онлайн можна замовити їжу, одяг, доставку будь-якого товару.

Зараз багато хто скаже, що в країні, де йде війна, доцільно використовувати дрони тільки на фронті. Але мирне життя не зупиняється, і це прекрасно. Україна повинна переймати новітні технології, вчитися використовувати їх в повсякденному житті, українці повинні «звикнути» до високих світових стандартів, щоб просто розуміти, за що вони борються і до чого прагнуть.

Сьогодні День міста святкує древній Єрусалим - унікальне місто трьох релігій, столиця Ізраїльської держави, символ відродження єврейського народу.

Вежа Давида

Історія міста налічує 5 тисяч років: протягом століть сотні правителів вели війни за владу над Святим містом, але сьогодні воно, як і раніше, повернулося під заступництво Ізраїлю. Цей день символізує історичний зв'язок єврейського народу з Єрусалимом.

Культурну, духовну, історичну та цивілізаційну спадщину Єрусалиму складно описати словами. Протягом століть саме Єрусалим був центром світу для мільйонів людей. Його історія - це історія розвитку самого людства. Унікальне місто зберігає пам'ять про великих воїнів і правителів, реформаторів, духовних лідерів, які жили в ньому. Він зумів об'єднати в собі Захід і Схід, старовину і сучасність: тут жили юдеї, римляни, візантійці, араби, османи, лицарі, королі і ченці.

Єрусалим є одним з головних символів єврейської держави і його столицею. Надія на повернення в Єрусалим і відродження своєї держави - такою була мета євреїв протягом останніх двох тисяч років. У Атикві - державному гімні Ізраїлю - є такі слова: «Ще не загинула наша надія, надія, якій дві тисячі років: бути вільним народом на своїй землі, землі Сіону і Єрусалиму».

День міста ізраїльтяни святкують 28 іяра, який в цьому році припадає на 5 червня. У 1967 році після Шестиденної війни євреї відвоювали Старе місто Єрусалиму, де розташована Стіна плачу і Храмова гора. Звільнення міста стало кульмінацією не тільки Шестиденної війни, але і всього початкового періоду історії Держави Ізраїль. Вперше за дві тисячі років найсвятіше місце євреїв потрапило під єврейський контроль.

Сьогодні Єрусалим, як і тисячі років тому - столиця Ізраїлю. Стрімко розвиваючись, місто є адміністративним і політичним центром Ізраїлю: тут працює Кнесет, розташовані офіційна резиденція президента країни, урядові міністерства та Головний рабинат. Між усіма політичними силами Ізраїлю існує угода з приводу того, що ні єдність, ні суверенітет Єрусалиму ніколи не стануть предметом переговорів.

Сучасний Єрусалим забезпечує доступ до релігійних святинь представникам усіх релігійних конфесій - іудеям, християнам і мусульманам. Сотні тисяч паломників щороку відвідують Єрусалим, щоб стати на коліна в святих місцях. Кожен раз, проходячи через ворота древнього міста, я відчуваю абсолютно унікальні почуття. Сплетіння тисячолітньої історії і сучасності, толерантності і кривавих воєн, одухотворення і спустошення одночасно - всі ці почуття викликають стіни Єрусалиму. Передати словами велич одного з найдавніших міст людської цивілізації неможливо, це місто хоча б один раз в житті, але обов'язково потрібно побачити своїми очима.

Я від душі вітаю не тільки жителів Єрусалима, але і всіх ізраїльтян з Днем столиці та бажаю, щоб ваше древнє і прекрасне місто стояло ще стільки ж, прославляючи єврейський народ!

Золотий Єрусалим

Гефсиманський сад

Єврейське кладовище на Масличній горі

Стіна плачу

Храм Гробу Господнього

Друзі, сьогодні невеликий культурологічний відступ, не про політику, не про армію, а про символи.

Я хочу розповісти про походження добре всім відомого герба Ізраїлю, який кожен з вас бачить на моїй сторінці. Щит з семисвічником, дві гілки оливи і напис між ними.

Авторами герба Ізраїлю є два брата - Гутл (Габріель) і Максим Шефтеловичі, в самому Ізраїлі відомі як брати Шамір. Вони народилися в Лієпаї (Латвія) на початку 20 століття, вивчали живопис у Берліні, а потім відкрили власну студію графіки в Ризі. Пізніше, в 1934 році обидва брати переїхали в Палестину: тут їхній талант зміг проявитися в повну силу. Власне вони стояли біля витоків класичної ізраїльської графіки: їх руками були створені образи єврейських робітників, солдатів, селян. Вони малювали плакати, займалися розробкою власних івритських шрифтів, їх роботи прикрашають ізраїльські купюри, марки, медалі, рекламні об'єкти найбільших компаній.

У 1949 році молода держава потребувала розробки офіційних символів, тому був оголошений конкурс на краще зображення національного герба Ізраїлю. Серед сотень інших робіт переміг малюнок братів Шамір. Тепер його можна побачити на всіх офіційних документах Ізраїлю.

Ідею для створення ізраїльського герба, художники практично взяли з біблійного канону. На їхньому гербі втілилися слова з книги пророка Захарії: "Бачив я - ось світильник, увесь із золота... і сім лампад на ньому... і дві оливи на ньому... одна справа, а інша зліва". Гілки оливи на гербі - це символ двох лідерів єврейського народу, первосвященика з роду Аарона і царя з роду Давида. Брати Шамір вибрали саме менору, а не зірку Давида, бо, на відміну від шестикутної зірки, семисвічник не зустрічається у жодного іншого народу; крім того, менора є символом відродження єврейського народу і джерелом світла - символу Бога. До речі, ізраїльський герб не завжди зображується тільки в біло-блакитному кольорі: також використовується біло-золоте зображення, наприклад на паспорті.

У похилому віці брати Шамір закрили спільну графічну студію: Максим відкрив свою фірму по розробці марок для нових країн Азії та Африки, а Гутл (Габріель) пішов на пенсію, відпочивав і подорожував по країні, яку все життя малював і наповнив символами.

Для всього світу вчорашній день пройшов під знаком захисту дітей. Але для Ізраїлю, починаючи з 2001 року,

1 червня пов'язане з підлим вбивством: 15 років тому в цей день терорист-смертник з Хамасу підірвав себе в натовпі підлітків, які прийшли на дискотеку «Дольфі» в Тель-Авіві. В результаті загинула 21 людина, 120 осіб отримали поранення.

Цю трагедію в Ізраїлі називають «російським терактом», тому що загиблі були дітьми репатріантів з країн колишнього СРСР. Їм було 14, 15, 16 років, найстаршому - 32 роки.

Мене вражає рівень жорстокості цього злочину: 24-річний йорданський палестинець Саїд Хутрі злився з натовпом молодих людей, які очікували біля входу на дискотеку. Його бомба була начинена цвяхами, гайками та металевими кульками, він стояв прямо в центрі натовпу, тому загинула така велика кількість людей. Жертв могло бути ще більше, якби вбивця потрапив всередину приміщення. Фатальною помилкою стало те, що охоронці на той момент не мали права обшукувати відвідувачів. У 2003 році ізраїльські спецслужби знайшли ватажка-організатора цього теракту - Раада Хутрі, йому дали 22 довічних ув'язнення.

Ось уже 15 років щорічно в Ізраїлі 1 червня є днем ​​пам’яті тих, хто загинув в цьому страшному теракті, кожного загиблого підлітка називають поіменно. На згадку про жертви запалюють свічки, звучить імпровізована сирена пам'яті. Ось таку ціну платить Ізраїль за право бути незалежною державою.

Дуже важливо, щоб і в Україні також розуміли, що люди, які починають війну з мирними громадянами, не мають жодних моральних принципів. Вони вбивають заради вбивства, як палестинський смертник в «Дольфі». Ізраїль заплатив за свою безтурботність і недостатні заходи безпеки дуже високу ціну. Сьогодні в Ізраїлі рамки металодетекторів та перевірка сумок - звичайне явище на вході в будь-який супермаркет.

Українці ще не навчилися жити з розумінням того, що на їхній території можуть бути вороги і терористи. Сьогодні потрібно бути максимально уважним до всього, що може викликати хоч найменшу підозру, тому що війна далеко не завжди йде виключно за лінією фронту.

1 червня - Міжнародний день захисту дітей.

Цей день для України має особливе значення: в нашій країні йде війна, і від її наслідків страждають усі. Якщо доросла психіка ще може знайти логічні аргументи щодо навколишньої агресії, то дитяча отримує незабутні травми. У ситуації, коли тисячі маленьких українців залишилися сиротами, покинули свої будинки, пережили жах війни - ми ще не один рік будемо пожинати плоди цього конфлікту.

Я, як батько, прекрасно знаю, що виховати дитину - непроста щоденна праця. Сьогодні наші діти особливо потребують захисту. Чи так вже багато треба, щоб зробити дитинство щасливим? Дітям не потрібні ні багатство, ні влада, зате дуже необхідно, щоб їх розуміли, любили і дали можливість йти своїм шляхом. А ще, щоб поруч були батьки. Найголовніше, що ми можемо зробити для дітей - це оточити їх турботою і увагою, дарувати любов і тепло. Дорослі, давайте частіше згадувати, що немає нічого дорожчого за дитячу посмішку.

Сьогодні я бажаю і ізраїльським, і українським дітям, щоб їхнє життя було радісним та безхмарним, щоб над головою було тільки мирне небо, щоб вони жили в щасливих сім'ях. Здоров'я та здійснення всіх мрій!